ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СИСТЕМІ
ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ
В умовах поступового переходу
старшої школи до профільного навчання актуально звучить проблема якісної
розробки та наповнення системи вивчення української мови як профільного
предмета в класах філологічного профілю та визначення ступеня її
представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших
спеціалізацій. Профільна спрямованість вивчення української мови насамперед
проявляється в тому, що здійснюється диференціація головних завдань освоєння
цього предмета в клaсах різних спеціалізацій. У класах філологічного профілю
рідна мова освоюється одночасно як предмет вивчення та засіб навчання, що
зумовлює своєрідність побудови змісту навчання та добір відповідних форм його
реалізації. Курс мови в класах філологічного профілю містить розширені
відомості із загального мовознавства, у ньому здійснюється послідовна
реалізація принципу історизму шляхом упровадження методично та науково
адаптованих, приступних для розуміння учнями етимологічних матеріалів, він
супроводжується використанням завдань дослідницько-пошукового характеру, за
допомогою яких формуються вміння самостійно здобувати нові знання, працювати з
науковою та довідковою літературою різних жанрів. Загалом поглиблений курс
вивчення української мови має стимулювати інтерес старшокласників до слова,
створювати належні умови для його щонайглибшого осягнення, сприяти розвитку
філологічного мислення майбутніх фахівців-мовників. Також слід зауважити, що
поглиблений курс української мови не повинен обмежуватися засвоєнням лише
додаткової інформації про мову теоретичного характеру, а вибудовуватися з
паралельним поглибленням і вдосконаленням мовленнєвої підготовки школярів, не
передбачати самого лишень побільшення обсягів засвоюваного учнями теоретичного
матеріалу, а створювати умови для вироблення відповідних практичних навичок з
мови, уміння використовувати набуті знання в практичній мовленнєвій діяльності.
У класах нефілологічного профілю
українська мова є насамперед засобом освоєння матеріалу інших навчальних
дисциплін, мета її вивчення в класах такого типу – дати знання про мову, її
виражально-зображальні ресурси, красу й багатство, структуру й форми їх прояву,
ознайомити учнів із основами культури мовлення, головними літературними
нормами, дати їм уявлення про мовлення як засіб ефективного спілкування,
сформувати вміння й навички ділової комунікації, виробити риси красномовства.
Тому в класах нефілологічних профілів при вивченні мови на перший план виходить
його комунікативна спрямованість, побільшення лексико-фразеологічного запасу
учнів, освоєння ними особливостей наукового та офіційно-ділового стилів
мовлення, зорієнтованість у сфері укладання ділових паперів тощо.
Згадані вище особливості вивчення
української мови в умовах різнопрофільності і слід реалізовувати
вчителеві-мовнику. Особливої уваги заслуговує вивчення мови в класах
філологічного профілю, оскільки саме їхні випускники в майбутньому характером
своєї життєдіяльності будуть так чи інакше пов’язані зі словом.
Елементи допрофільної підготовки
школярів з філологічних предметів, зокрема з української мови, можуть мати
представленість уже в 5-7 класах і здійснюватися за рахунок, по-перше,
активного використання варіативної частини Типового навчального плану (тобто
шляхом збільшення кількості навчальних годин, які відводяться на вивчення
мови), а по-друге, шляхом упровадження в навчальний процес системи додаткової
роботи школярів з української мови (гурткова робота, проведення факультативних
занять, здійснення наукових досліджень, реалізація проектів мовної тематики
тощо). У 8-9 класах ступінь використання варіативної складової навчального
плану має значно зрости за рахунок впровадження факультативних курсів, що
зміцнюватимуть філологічну підготовку школярів, озброюватимуть їх фаховою термінологією
та методикою здійснення мовознавчого дослідження. Велику роль у процесі
професійної зорієнтованості школярів цього віку, у набутті ними чіткіших
уявлень про майбутній фах, його специфіку та професіограму спеціаліста з цього
фаху, у закладенні основ найголовніших фахових навичок відіграє й керована та
спрямовувана вчителем самостійна робота школярів (науково-дослідницька
діяльність, опрацювання додаткової літератури, підготовка проектів, участь у
різнорівневих змаганнях, конкурсах літературної творчості тощо).
Згідно з Типовими навчальними
планами для профільного навчання на ІІІ ступені загальноосвітніх навчальних
закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України №306 від 20
травня 2003 року, на вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних
закладах має відводитися така кількість годин:
Профіль
|
10
|
11
|
Універсальний
|
2
|
2
|
Філологічний
|
2 (+3)
|
2 (+3)
|
Спортивний
|
2
|
2
|
Фізико-математичний
|
2
|
2
|
Природничий
|
2
|
2
|
Технологічний
|
2
|
2
|
Суспільно-гуманітарний
|
2
|
2
|
Художньо-естетичний
|
2
|
2
|
Вивчення української мови
(рідної) в профільних філологічних класах та в системі поглибленого вивчення
цього предмета у 2007-2008 навчальному році здійснюватиметься за програмою,
затвердженою Міністерством освіти і науки України: Рідна мова. 8-11 класи. /
Автор В.Тихоша. – К.: Педагогічна преса, 2004. – 56с.
Програму укладено з розрахунку
вивчення української (рідної) мови протягом чотирьох годин на тиждень. Типові
навчальні плани для профільного навчання на ІІІ ступені загальноосвітніх
навчальних закладів передбачають
відведення в класах філологічного профілю на вивчення української мови до п’яти
годин на тиждень, з яких дві є мінімально обов’язковими. Ясна річ, забезпечити
поглиблене вивчення мови (як і будь-якого іншого предмета шкільного курсу)
протягом двох годин неможливо, тож опанування цієї навчальної дисципліни потребує
більшого часового ресурсу, ніж мінімально передбачені Типовим навчальним планом
дві години. Кількість годин визначається рішенням адміністрації навчального
закладу відповідно до освітньої концепції і конкретних завдань навчального
закладу, часового ресурсу, кадрового й навчально-методичного забезпечення,
запитів дітей на допрофесійну підготовку. Якщо вчитель має змогу зреалізувати
увесь часовий ресурс, передбачений Типовим навчальним планом, то йому слід,
ураховуючи безпосередні умови його професійної діяльності (рівень навчальних
можливостей школярів, навчально-методичне забезпечення тощо), модифікувати
чинну програму для поглибленого вивчення української мови, відводячи більшу
кількість навчального часу на освоєння школярами важливіших, на його думку,
тем, розвиток зв’язного мовлення, проведення та аналіз контролю за навчальними
досягненнями учнів.
Вивчення української мови в
класах інших (нефілологічних) профілів здійснюється за програмою універсального
профілю, що мотивується потребою глибокого засвоєння шкільного курсу мови
кожною дитиною незалежно від її професійних пріоритетів. Навчально-методичне
забезпечення вивчення предмета також має універсальний характер, тобто
підручникова та методична література з української мови, рекомендована до використання
в навчальному процесі Науково-методичною комісією Міністерства освіти і науки
України, є надпрофільною й може ефективно використовуватися в класах будь-якої
спеціалізації. Учителеві при вивченні мови в класах нефілологічного профілю
варто враховувати життєві та професійні зацікавлення школярів і наповнювати
уроки пов’язаним із ними тематичним матеріалом. Наприклад, у класах
природничого профілю текстуальний матеріал для реалізації змістових ліній уроку
варто добирати насамперед із наукової та науково-популярної літератури про
розмаїтий світ природи, життя людини як біологічного об’єкта, про
життєдіяльність видатних природознавців України і світу тощо, оскільки це
розширюватиме дофахову підготовку учнів, сприятиме побільшенню їхньої
зорієнтованості в предметах обраного циклу. Те саме стосується й інших
профілів. Проте фахова тематика не повинна повністю витіснити інші теми, цікаві
для дітей та важливі для їхнього гармонійного, всебічного розвитку.
Останнім часом в освітньому
просторі України все більше з’являється навчальних закладів, які обирають
головною спеціалізацією поглиблене вивчення української мови. Поки що, на жаль,
ні програмового, ні підручникового забезпечення якісного функціонування цих
освітніх установ, ні методичних рекомендацій щодо поглибленого вивчення
української мови не розроблено.
Міністерство освіти і науки України створило творчу групу вчителів-словесників
та науковців-методистів, які готуватимуть відповідні матеріали
(науково-методичний керівник і координатор проекту – завідувач кафедри методики
навчання української мови, кандидат педагогічних наук, доцент
О.П.Глазова). Система профільної освіти
в старшій школі поки що перебуває в стадії становлення. Безперечно, значні
напрацювання в цій царині мають і теоретики, і практики. Скажімо, на сьогодні
вже вироблено концептуальні засади переходу до профільного навчання в старшій
школі, проте вони спираються на надпредметний матеріал, тобто практично не
переломлюються через призму конкретики кожного з предметів шкільного курсу. Тож
учителям, науковцям, освітянським керівникам ще тільки належить спільними
зусиллями виробити надійну методологічну основу та цілісну методичну систему
профільного вивчення кожної з навчальних дисциплін позокрема, узагальнивши
ввесь напрацьований дотепер матеріал.
З ініціативи департаменту
загальної середньої та дошкільної освіти
Міністерства освіти і науки України було підготовлено проект Концепції навчання української мови в системі
профільної освіти (розробники – доктор педагогічних наук, професор
Херсонського державного університету, заслужений діяч науки і техніки України М.І.Пентилюк; доктор педагогічних
наук, професор Луганського національного педагогічного університету імені
Тараса Шевченка О.М.Горошкіна;
кандидат педагогічних наук, доцент Луганського національного педагогічного
університету імені Тараса Шевченка А.В.Нікітіна).
У проекті концепції схарактеризовано сутність, мету й завдання профільного
навчання української мови, його принципи, структуру, форми, методи та умови
успішної організації у філологічному та нефілологічних профілях, дано
характеристику також допрофільному навчанню української мови. Провідною ідеєю
концепції є створення умов для формування комунікативної компетентності
випускника профільної школи, що передбачає вміння вільно, комунікативно доречно
користуватися українською мовою в різних життєвих ситуаціях, насамперед у
подальшому професійному спілкуванні, акумулювати в собі національні мовні
традиції, комунікативну етику, поважати й шанувати мову свого народу. Текст
проекту концепції друкувався в газеті “Методичні діалоги” (2006. – №10. – С.2-7), журналі “Українська мов й
література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах” (2006. – №9-10.
– С.76-84) та інших виданнях.
Поглиблене вивчення української
мови в класах філологічного профілю здійснюється насамперед за підручниками,
які мають відповідне схвалення
Міністерства освіти і науки України:
Тихоша В.І., Караман С.О. Рідна
мова: Підручник для 8 кл. Гімназій, ліцеїв та шкіл з поглибленим вивченням
української мови. – К.: Освіта, 2004. – 240 с.
Плющ М.Я., Тихоша В.І., Караман
С.О., Караман О.В. Рідна мова: Підручник для 9 класу гімназій, ліцеїв та шкіл з
поглибленим вивченням української мови. – К.: Освіта, 2002. – 288 с.
Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман
С.О. Рідна мова: Підручник для 10 кл. гімназій, ліцеїв та шкіл з поглибленим
вивченням української мови. – К.: Освіта, 2004. – 352 с.
У процесі поглибленого вивчення
української мови можуть використовуватися й посібники інших авторів, як,
наприклад, М.І.Пентилюк (Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний
підручник для гімназій гуманітарного профілю. – К.: Вежа, 1994. – 240 с.),
В.В.Кононенко (Кононенко В. Рідне слово. Підручник для шкіл із поглибленим
вивченням української мови, ліцеїв, гімназій, колегіумів. – К.: Богдана, 2001.
– 303 с.) та ін. Можливим також у класах поглибленого вивчення української
(рідної) мови є й використання підручників, які реалізують базову програму
універсального профілю; за таких умов самий процес поглиблення вивчення
предмета має здійснювати безпосередньо вчитель, змінюючи шляхом ускладнення
зміст і форму представлених у ньому навчального матеріалу, системи завдань та
ін.
Немає коментарів:
Дописати коментар